Воронезький обком КПРФ з глибоким сумом повідомляє, що на 79-му році закінчив свій життєвий шлях видатний державний і громадський діяч, керівник і організатор залізничного транспорту, депутат Воронезької обласної Ради народних депутатів та Воронезької обласної Думи кількох скликань, голова обласної Думи Ради Федерації у 1997-2001 рр., почесний громадянин Воронежа, член консультативної Ради при Воронезькому обкомі КПРФ, члена виконкому Ради трудових колективів та громадських організацій Воронезької області
Прес-служба Воронезького обкому КПРФ
2016-10-22 20:34
Анатолій Семенович
Голіусів
А.С. Голіус народився 1 травня 1938 року в селі Городище Корочанського району Білгородської області в багатодітній селянській родині. Дитиною пережив німецьку окупацію, повну поневірянь життя, жах Прохоровського бою (село Городище знаходиться неподалік легендарного Прохоровського поля), голод 1946 року.
У 1956 році після закінчення середньої школи вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту, який закінчив у 1961 році за спеціальністю «Інженер шляхів сполучення».
Після закінчення інституту до обрання головою Воронезької обласної Думи працював тільки на залізниці, пройшовши шлях від чергового станції Лиски до начальника Південно-Східної залізниці в 1979-1987 рр. Під його керівництвом колектив однієї з найбільших у країні залізничних магістралей незмінно досягав високих показників, перемагав у соціалістичному змаганні. Під час залізничної катастрофи на станції Кам'янська Південно-Західна залізниця у серпні 1987 перебував у відпустці, але взяв всю відповідальність на себе і після обговорення в Політбюро ЦК КПРС був знижений на посаді: з жовтня 1987 по січень 1989 - заступник головного інженера Південно-Західної залізниці. Але не нарікав на долю, а продовжував гідно трудитися, в січні 1989 був призначений начальником Воронезького відділення Південно-Західної залізниці, потім - Ліскінського відділення Південно-Західної залізниці, яке очолював до 1997 року.
Анатолій Семенович Голіусов з 1972 року незмінно обирався депутатом різних рівнів, зокрема депутатом обласної Думи трьох скликань. У квітні 1997 року з ініціативи фракції КПРФ було обрано головою Воронезької обласної Думи. Саме в це скликання, в якому комуністи мали найбільшу кількість депутатів, Дума була «місцем для дискусій» та реальним представницьким органом народу. Також О.С. Голіус був членом Ради Федерації, входив до складу комітету з економічної політики. Він залишив депутатський корпус лише 2005 року: Голіусову, котрий відстоював інтереси громадян, а не чиновників, партія влади, стурбована лише зміцненням горезвісної «вертикалі», не дала пройти виборчим округом. Але й після цього він не відійшов від життя, активно допомагав обласному відділенню КПРФ, виступав на мітингах.
Анатолій Семенович Голіусов був яскравою, цікавою, різнобічною, чесною та принциповою людиною. Суворий і вимогливий керівник, він водночас ніколи не залишав без допомоги та співчуття тих, хто опинився у важкій життєвій ситуації. Захоплювався шахами, лижами, любив поезію.
Опорою у житті була чудова родина: дружина Тамара Петрівна, яка теж працювала на залізниці, сини – Олександр та Юрій.
За створене для держави і громадян А.С. Голіуса був нагороджений орденами СРСР "Дружби народів", "Трудового Червоного Прапора", "Знак Пошани", двома медалями. Почесний залізничник, заслужений працівник транспорту Російської Федерації. У 2013 р. був удостоєний звання "Почесний громадянин м. Воронежа".
Анатолія Семеновича Голіусова більше немає з нами, але добра пам'ять про нього назавжди збережеться у наших серцях.
|
|||||||
Попередник | Іван Михайлович Шабанов | ||||||
Наступник | Олексій Михайлович Наквасін | ||||||
|
|||||||
Попередник | Іван Михайлович Шабанов | ||||||
Наступник | Гліб Геннадійович Фетісов | ||||||
Народження |
1 травня
|
||||||
Смерть |
22 жовтня(78 років)
|
||||||
Місце поховання |
|
||||||
Дружина | Тамара Петрівна | ||||||
Діти | Олександр, Юрій | ||||||
Освіта | |||||||
Професія | інженер шляхів сполучення | ||||||
Нагороди |
Біографія
Трудова діяльність
У 1956 р. після закінчення середньої школи вступив до , який закінчив у 1961 році за спеціальністю "інженер шляхів сполучення".
Політична діяльність
З 1972 р. незмінно обирався депутатом Рад різних рівнів, у тому числі тричі – депутатом Воронезької обласної Ради народних депутатів.
У 1994-2006 роках. обирався депутатом Воронезької обласної думи першого-третього скликань. У 1997-2001 pp. - Голова Воронезької обласної думи.
Зареєструвався як кандидат у депутати Державної думи Федеральних Зборів Російської федерації IV скликання, але 2 грудня 2013 року відкликав свою кандидатуру.
родина
В інституті познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка навчалася на курс нижче. Одружився на 5 курсі. Дружина – Тамара Петрівна, працювала на залізниці, з 1997 р. – на пенсії.
Сини - Олександр (1961) - військовий, і Юрій (1972).
Нагороди та звання
I скликання (1993-1995) | |
---|---|
II скликання (1995-1999) | |
Заступник начальника Південно-Східної залізниці (ПЗЗ) із серпня 2001 р.; народився 1 травня 1938 р. у с. Городище Корочанського району Білгородської області; закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю "інженер шляхів сполучення" у 1961 р.; працював на різних посадах у Ліскінському та Георгіу-Дезькому відділеннях Південно-Східної залізниці (ПВЗ), був начальником цих відділень; 1979-1987 - начальник Південно-Західної залізниці; 1987-1989 – заступник головного інженера ПЗЗ; 1989-1997 - начальник Воронезького відділення Південно-Західної залізниці; обирався депутатом Воронезької обласної Ради та Воронезької обласної Думи першого та другого скликань; квітень 1997 - березень 2001 - голова Воронезької обласної Думи другого скликання; за посадою входив до складу Ради Федерації Федеральних Зборів РФ (1997-2001), був членом Комітету з питань економічної політики; у березні 2001 р. був обраний депутатом Воронезької обласної Думи третього скликання; поєднує депутатську діяльність із роботою на посаді заступника начальника ПЗЗ; Почесний залізничник, Заслужений працівник транспорту РФ (1998); нагороджений орденами Дружби Народів, Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани", двома медалями; одружений, має двох синів; захоплюється шахами, лижами, любить поезію.
- - радянський льотчик-випробувач, льотчик-космонавт СРСР, заслужений льотчик-випробувач СРСР, Герой Радянського Союзу.
Енциклопедія техніки
- - радянський математик та геофізик, акад. АН СРСР. Чл. КПРС з 1973. Рід. у дер. Олексіївка. Закінчив ЛДУ, д-р фізико-матем. наук, проф. . У 1955-63 працював у Ленінгр. від. Матем. ін-та АН СРСР, з 1963 - у ВЦ СО АН СРСР.
- - Рад. хімік-технолог, акад. АН УРСР. Р. у с. Остап'я. Закінчив Харківський хіміко-технол. ін-т. У 1932-1941 працював в Українському ін-ті вогнетривів, у 1941 -1945 -на з-ді "Магнезит" ...
Велика біографічна енциклопедія
- - Випускник Військового інституту фізичної культури. Майстер спорту. Заслужений тренер Росії...
Велика біографічна енциклопедія
- - Заслужений льотчик-випробувач СРСР, льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу. На випробувальній роботі з 1971 р. працював у ЛІІ. Освоїв 80 типів літаків. З 1978 р. у загоні космонавтів. Літав літаком БТС-002.
Велика біографічна енциклопедія
- - Генеральний директор ВАТ "Мелеузівський харчовий комбінат", РБ; народився 12 вересня 1952 р., с. Табинськ Гафурійського району БАРСР; закінчив Всесоюзний заочний інститут харчової промисловості, інженер-механік.
Велика біографічна енциклопедія
- - депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ першого скликання, був членом фракції ЛДПР, членом Комітету з екології; народився 26 жовтня 1947; освіта середня спеціальна...
Велика біографічна енциклопедія
- - головний редактор газети "Куранти" з 1990 р.; народився 3 серпня 1938 р. у м. Москві; 1967 р. закінчив факультет журналістики МДУ; 1959-1965 – на комсомольській роботі; 1966-1990 – кореспондент різних газет...
Велика біографічна енциклопедія
- - Спец. за методол. науки та етики; канд. філос. наук, доц. Рід. у Калузькій обл. Після служби у військовій авіації та роботи в журналістиці вступив до МДУ, який закінчив у 1965. Закінчив асп. там же...
Велика біографічна енциклопедія
- - Генеральний директор ЗАТ "Лісосибірокий лісопил'но-деревообробний комбінат № 1". Народився 2 квітня 1949 р. в п. Омелянові Красноярського краю. У 1977 р. закінчив Красноярський політехнічний інститут.
Велика біографічна енциклопедія
- - імениті люди, сини Семена Анікійовича, відомі грошовою та ратною допомогою Московській державі у важкі дні Смутного часу...
Велика біографічна енциклопедія
- - Радянський геофізик, член-кореспондент АН СРСР. Член КПРС з 1973. Закінчив ЛДУ.
- – радянський скульптор. Член КПРС з 1971. Закінчив Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва. У 1952–54 головний художник Гжельського керамічного заводу...
Велика Радянська Енциклопедія
- - Російський геофізик, академік РАН. Праці з теоретичної та обчислювальної геофізики. Державна премія СРСР...
- - Російський космонавт, льотчик-космонавт СРСР, заслужений льотчик-випробувач СРСР Герой Радянського Союзу. Політ на "Союзі ТМ-3, -4" та орбітальному комплексі "Мир".
Великий енциклопедичний словник
- – російський скульптор. Один із учасників створення пам'ятника-ансамблю "Героям Сталінградської битви" у Волгограді. Ленінська премія...
Великий енциклопедичний словник
"Голіусов, Анатолій Семенович" у книгах
Анатолій Сисуєв, Юрій Меньшаков, Анатолій Максимов ВСТАЛИ З НЕБУТТЯ (Історія одного пошуку)
З книги Чекісти автора Дягілєв ВолодимирАнатолій Сисуєв, Юрій Меньшаков, Анатолій Максимов ВСТАЛИ З НЕБУТТЯ (Історія одного пошуку) Йдуть роки. Все далі і далі від нас сувора пора Великої Вітчизняної війни. Любов'ю та турботою всіх радянських людей, найвищою пошаною оточені її ветерани.
Варшавський Анатолій Семенович Колумб Австралії. (Документальна повість про Педро Кіроса)
З книги автораВаршавський Анатолій Семенович Колумб Австралії. (Документальна повість про Педро Кірос) М., «Молода гвардія», 1971. 192 с. з ілл. («Бригантина») Редактор С. Митрохіна Художній редактор Б. Федотов Технічний редактор І. Солоне Коректори Т. Пєскова, К. Піпікова, А.
Алексєєв Анатолій Семенович
З книги Велика Радянська Енциклопедія (АЛ) автора ВікіпедіяАнатолій Вассерман: Ціна броні та снаряда Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 27 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Ціна броні та снаряда Анатолій Вассерман Опубліковано 27 липня 2010 рокуВипуск 233Снаряд дешевше за броню, яку пробиває, тому як бронею необхідно прикрити всю конструкцію, а пробити її достатньо в одній точці.Тут був вставлений Flash-об'єкт. До
Анатолій Вассерман: Китай освоює складне
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 59 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Китай освоює складне Анатолій Вассерман Опубліковано 11 березня 2011 року "Комп'юлента" повідомляє: "Китай створив суперкомп'ютер на основі власних процесорів". Щоправда, процесори розроблені далеко не з нуля: в їхній основі давно
Анатолій Вассерман: Великий адронний колайдер Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал «Комп'ютерра» № 42 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Великий адронний колайдер Анатолій Вассерман Опубліковано 10 листопада 2010 До змісту
Анатолій Вассерман: Економіка праці ув'язнених Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 20 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Економіка праці в'язнів Анатолій Вассерман Опубліковано 08 червня 2010 Випуск 220 Для Росії це досить болюча тема, так як в її історії був період, коли у виправних закладах сиділо приблизно
Анатолій Вассерман: Торгівля легальним контентом Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 23 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Торгівля легальним контентом Анатолій Вассерман Опубліковано 30 червня 2010 року Випуск 226 Анатолій Вассерман вважає, що найкращою системою заохочення творчих діячів є автоматичні платежі за кожне
Анатолій Вассерман: Землю більше не виробляють Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 58 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Землю більше не виробляють Анатолій Вассерман Опубліковано 02 березня 2011 "Комп'юлента" принесла повідомлення: американський астрофізик Грегорі Лафлін створив формулу для оцінки планет. Наша Земля за цією формулою коштує п'ять
Анатолій Вассерман: Знову про броню та снаряд Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 55 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Знову про броню та снаряд Анатолій Вассерман Опубліковано 10 лютого 2011 року До змісту
Анатолій Вассерман: Скільки чекати на обіцяне Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 56 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Скільки чекати обіцяного Анатолій Вассерман Опубліковано 18 лютого 2011 До змісту
Анатолій Вассерман: Нова хвиля інтеграції Анатолій Вассерман
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 53 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Вассерман: Нова хвиля інтеграції Анатолій Вассерман Опубліковано 25 січня 2011 року До змісту
Анатолій Левенчук про конференцію з робототехніки в Сколковому Анатолій Левенчук, президент TechInvestLab.ru
З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 160 автора Журнал «Комп'ютерра»Анатолій Левенчук про конференцію з робототехніки у Сколковому Анатолій Левенчук, президент TechInvestLab.ru Опубліковано 11 лютого 2013Побував на робототехнічній міжнародній конференції у Сколковому. Одна з цілей організаторів, як я зрозумів, була наочною демонстрацією
Хоняк Анатолій Семенович
З книги На війні як на війні. "Я пам'ятаю" автора Драбкін Артем ВолодимировичХоняк Анатолій Семенович - Я закінчив Горьківське училище зенітної артилерії. І перед війною був направлений для подальшої служби до Білоруського військового округу. Розташовувалася наша частина у Кобрині, але у червні ми виїхали на літні заняття у табір, у район Колки. там
Анатолій та інший Анатолій, самітники Печерські
З книги Російські святі. Червень серпень автора Автор невідомийАнатолій та інший Анатолій, самітники Печерські Преподобні Анатолій та інший Анатолій, самітники Печерські, трудилися в Києво-Печерській лаврі. Преподобний Анатолій помер у XII столітті та був похований у Ближніх печерах. Інший святий Анатолій, затворник, жив і
ГОЛІУСОВ Анатолій Семенович(нар. 1938), голова Воронезької обласної думи з 1997.
- Кологривові- Кологривови - дворянський рід, від Радші, нащадок якого в десятому коліні, Іван Тимофійович Пушкін, прозваний "Кологрів", був родоначальником К. Один з його онуків, Василь-Микита Семенович К., убитий п...
- АЛЕКСЄЄВ Анатолій Семенович- АЛЕКСЄЄВ Анатолій Семенович (нар. 1928), геофізик, академік РАН (1984). Праці з теоретичної та обчислювальної геофізики. Державна премія СРСР (1982).
- АНІСІМОВ Володимир Іванович- АНІСІМОВ Володимир Іванович (нар. 1948), голова Смоленської обласної думи з 1998. У 1990-93 голова Смоленської міської ради народних депутатів, у 1995-97 перший заступник голови адмін...
- АРТЮХОВ Андрій Вікторович– АРТЮХОВ Андрій Вікторович (нар. 1958), голова Державної думи Ямало-Ненецького АТ з 1998.
- БОГОМОЛОВ Олег Олексійович- БОГОМОЛОВ Олег Олексійович (нар. 1950), голова адміністрації (губернатор) Курганської області з 1996. З 1992 голова Курганської обласної ради народних депутатів, у 1994-96 голова Курганської області.
- БІЙЦЕВ Анатолій Олександрович- БІЙЦЕВ Анатолій Олександрович (нар. 1952), голова Новгородської обласної думи з 1997.
- Бичків Андрій Іванович– БИЧКОВ Андрій Іванович (нар. 1947), голова Костромської обласної думи з 1996. Працював головою виконкому, головою адміністрації Костромського району.
- ВИНОГРАДОВ Анатолій Корнелієвич- ВИНОГРАДОВ Анатолій Корнелієвич (1888-1946), російський письменник. Художньо-біографічні та документальні книги: "Три кольори часу" (1931), "Засудження Паганіні" (1936), "Стендаль та його час" (19...
- ВИШНЯКОВ Віталій Євгенович– ВИШНЯКОВ Віталій Євгенович (нар. 1940), голова Читинської обласної думи з 1994. Лікар геологічних наук. Лауреат Державної премії СРСР
- ВОЛОДИН Микола Андрійович– ВОЛОДИН Микола Андрійович (нар. 1936), голова Орловської обласної ради народних депутатів (1991-93, з 1998), голова Орлівської обласної думи (1994-98).
- ТИМЧАСОВИЙ КОМІТЕТ ЧЛЕНІВ ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ- ТИМЧАСОВИЙ КОМІТЕТ ЧЛЕНІВ ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ, 27.2-6.10. 1917 (голова – жовтень М. В. Родзянко). Створений депутатами Думи в ході Лютневої революції 1917. Взяв на себе 1 березня управління стра...
- ГУЖВІН Анатолій Петрович- Гужвин Анатолій Петрович (нар. 1946), голова адміністрації Астраханської області з 1991. З 1975 на роботі в партійних органах. Голова Міжрегіональної асоціації "Велика Волга".
- ДУГАРІВ Даші– ДУГАРІВ Даші (нар. 1946), голова Агінської Бурятської окружної думи – парламенту з 1996. З 1992 року перший заступник голови, потім голова Агінського райвиконкому. У 1992-96 голова адмініст...
- ДУДНИК Сергій Олександрович- ДУДНИК Сергій Олександрович (нар. 1947), голова Думи Приморського краю з 1997 року.
- Вконтакте 0
- Google+ 0
- ОК 0
- Facebook 0